Анотація власного педагогічного досвіду

 На посаді керівника хореографічних гуртків я працюю 5 років.

 Моє  педагогічне  кредо:

      розвивати  дитину як  неповторну  індивідуальність,   формувати  в  ній  творчий  потенціал, прагнення  до  самостійної  пізнавальної  діяльності

 Життеве кредо:

      ніколи  не  може  бути  бажання  без  прагнення  його  втілити, але  для  цього  ми  маємо  єдине, що  в нас  є – це  час! Кожен  з  нас – це  те, що  він зумів  зробити  зі  своїм  часом, той, хто  прагне  зробити  більше  за  того, хто  зможе

  Спираючись на досягнення педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, я шукаю нові підходи у навчанні та вихованні, які відповідали б потребам розвитку творчої особистості, були б спрямовані на досягнення творчих і культурно-національних цінностей. Не секрет, що хороший керівник гуртка цілеспрямовано реалізує не тільки навчальну, а й виховну функцію, пов’язану з розвитком особистості дитини, має свою оригінальну виховну систему, відмінну від інших.

 Моя система роботи спрямована на вирішення проблеми: “Формування творчих здібностей шляхом хореографічного мистецтва».

  Розпочинаю роботу з своїми гуртківцями  з вивчення індивідуальних особливостей кожного. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень вихованості учня, його ставлення до людей різних професій, батьків, друзів, самого себе. І тому у перші тижні роботи з набраною групою, намагаюсь провести якомога більше різноманітних ігр, вправ, дискусій на пізнання одне-одно. Це допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну роботу гуртка, враховуючи потреби вихованців. До складу гуртка входять діти з різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.

  Заняття намагаюсь організувати, щоб дітям було цікаво. Вважаю, що при проведенні гурткової роботи основними ворогами є сухість, монотонність, формалізм. І тому завжди шукаю шляхи, щоб викликати у дітей живий інтерес до виконання завдання, “запалити” їх до творчої праці. Любов до хореографічного мистецтва спонукає дітей цікавитись різними напрямками хореографії за допомогою соціальних мереж, де на форумах вони спілкуються, обмінюються досвідом, слідкують за новими тенденціями в хореографічному мистецтві, відвідують концерти та майстер-класи відомих сучасних хореографів.

  Розвиток творчого мислення досягається шляхом пошуку нових ідей сюжетів танцювальних номерів. Широко застосовується використання предметів, за допомогою яких діти удосконалюють виконавську майстерність та здобувають знання володіння предметом і виконання різноманітних ритмічних малюнків, трюків.

  Виконавська майстерність вихованців  спочатку формується на основі виконавської манери вчителя. Але потім, з появою впев­неності у власних силах і самостійності дій, учень набуває власного стилю виконання та індивідуального підходу до творчої роботи у навчальному процесі.

  Вважаю, що процес навчання дітей в гуртках має відбуватися на позитивному емоційному тлі, в психологічно комфортних, ситуативно адекватних для дітей умовах.

  Гурткова робота базується на заохоченні і стимулюванні учнів до обраного виду діяльності, а також формуванню в них стійкого інтересу й потреби у творчій самореалізації.

  Планування виховної роботи провожу разом з гуртківцями. Це дає змогу враховувати здібності і можливості кожної дитини. Вважаю, коли діти мають право на ініціативу, самостійний вибір справ та заходів, можливість виявляти фантазію, тоді й виховна робота з ними має позитивні плоди. З особливим задоволенням можу відмітити, що такий підхід допоміг розвинути творчі здібності багатьох.

  В своїй роботі намагаюсь використовувати інноваційні методи та підходи до організації навчально-виховної діяльності гуртківців.

  Радість від творчого саморозкриття у танці на концерті і під час уроку – ось що має бути неодмінною умовою навчання у дитячому хореографічному колективі.